-
1 тяжко
-
2 важко
I присл.1) ( про вагу) heavily2) (серйозно, сильно) seriously, gravelyважко поранений — badly wounded, seriously injured
3) (трудно, з труднощами) with difficultyII pred.it is hard; it is distressing, it is painful -
3 важкий
1) ( який має велику вагу) heavy2) ( який вимагає великих зусиль) hard, difficult, arduous3) (серйозний, тяжкий) serious, grave4) ( про соціально-економічні фактори) heavy, hardважкий день — hard ( unlucky) day
5) (про мову, стиль) heavy, ponderous, unwieldy, overloaded6) ( неприємний - про запах)7) (тяжкий, болісний - про почуття) painful, distressing8) (про людину, характер) difficult9) (великий, масивний) solid; massive10) ( позбав-ленний легкості) slowважкий на підйом — hard to move, sluggish
11) (значний за ступенем, силою прояву) heavy, severe -
4 мати
I ж ім.II дієсл.Мати Божа! виг. — my goodness!
1) to have; to possess; to have gotмати інтерв'ю з кимсь — to interview smb.
мати місце — to have a place; to take place, to occur, to happen
не мати ні друзів, ні рідні — to have neither kith nor kin
2) з інф. (бути повинним, змушеним) to must, to have to3)мати голову на плечах — to have one's head screwed on the right way, to know what is what
мати гострий язик — to have a glib ( sharp) tongue, to have one's tongue well oiled
мати значення — to matter, to be of importance ( consequence)
мати важливе значення — to be important, to be significant
це не має значення — it doesn't matter; it is of no importance
мати вагу — to be influential ( про особу); to carry weight ( про думку) ( consequence)
мати доступ — to have access (to)
мати звичку (до чого-небудь) — to be accustomed (to); to be in the habit (of), to be given (to)
мати зуб (на кого-небудь) — to have a grudge ( against), to be out to get smb.
мати можливість — to be in a position, to have the possibility ( opportunity) of (+ gerund), to have a ( good) chance
мати на увазі — to bear ( to have) in mind
я не мав на увазі — І did not mean this (that, it); it was not my intention (to)
мати на озброєнні — військ, to operate; to mount; to be armed with
мати претензії — to claim, to lay claim (to), to pretend (to), to aspire (to)
мати силу юр. — to be valid; ( від якоїсь дати) to come into force
мати смак (чого-небудь) — to taste (of)
мати смисл — to be not unreasonable, to make sense
мати тенденцію — to tend, to trend
мати щось проти когось — to have smth. against someone
мати юридичну дію — to enure, to inure, to operate
-
5 природа
ПРИРОДА - гранично абстрактне поняття, що позначає все суще, об'єктивну матеріальну реальність у всій багатоманітності форм її виявів; характеризується універсальністю й самодостатністю. Поняття П. є багатозначним. Обсяг його значень можна класифікувати наступним чином. 1) Зовнішня об'єктивна реальність, синонім понять "матерія", "Всесвіт", "універсум". У цьому варіанті поняття П. сформулювалося в Стародавній Греції. На його позначення в античній філософії вживався термін "фюсис". Античні натурфілософи (досократики) розглядали П. як Космос з його безконечним переплетінням зв'язків та взаємодій, віковічним взаємопереходом якостей, станів та стихій. 2) Континуум умов існування людини та суспільства - природне середовище, географічне середовище; унікальне вмістилище людської культури; загалом усе те, що протистоїть людині і з чим вона стикається у процесі своєї життєдіяльності. В цьому аспекті П. тлумачиться в широкому діапазоні, межовими значеннями якого є: а) інертне утворення, яке вимагає приборкання, установлення над ним влади людини (що "вийшла з природи") і протистоїть їй як ворожа стихія; б) недосяжний для соціальних утворень ідеал гармонії й мудрості. 3) Об'єкт людського пізнання (природознавства). Історично склалося так, що в процесі виокремлення наук про П. з синкретичного комплексу знань, що сформувався в Античності, відбувалось і подрібнення цілісної картини світу на окремі її фрагменти (фізичний, біологічний щаблі, П. неорганічна, органічна та ін.)· Створився чіткий стиль наукового мислення, якому були властиві точність та однозначність формулювань, об'єктивістська інтенція на осмислення П. "такою, якою вона є" незалежно від емоцій, потреб і сподівань дослідника Б. ільшість напрямів сучасного природознавства зберегли багато у чому класичну методу "допитувати природу", препарувати її (як під час експериментів, так і концептуально), а не дослухатися до неї. Проте об'єктивізм, аналітичність, чітка позиція в системі класифікації наук - усі ці безсумнівні досягнення класичного природознавства - помітно втрачають свою вагу. Дослідження нерівноважних комплексних систем (у тому числі й екологічних) висувають на перший план такі засоби та риси наукового аналізу, як статистичність, нелінійність, варіабельність, полісемантичність, режим співіснування альтернативних наукових теорій. П. в сучасній системі природознавства отримує тлумачення цілісного оточення із залученням соціально-культурних компонентів. 4) Внутрішня закономірність (незрідка природжена властивість) природних речей та явищ, а також феноменів соціальної дійсності - П. світла, П. капіталу, П. людини та ін.М. Кисельов
См. также в других словарях:
напівважкий — а/, е/, спорт. Який займає проміжне положення між середнім і важким (про вагу, розряд за вагою спортсменів) … Український тлумачний словник
напівлегкий — а/, е/, спорт. Який займає проміжне місце між легким та найлегшим (про вагу, розряд за вагою) … Український тлумачний словник
напівсередній — я, є, спорт. 1) Який займає проміжне положення між легким і середнім (про вагу, розряд за вагою у спортсменів). 2) Який знаходиться між крайнім і центральним гравцями нападу у футбольній, хокейній та ін. команді … Український тлумачний словник
півсередній — я, є, спорт. 1) Проміжний між легким і середнім (про вагу спортсмена). 2) Який грає між крайнім і центральним нападаючими у футбольній, хокейній і т. ін. командах … Український тлумачний словник
важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про … Український тлумачний словник
важкий — 1) (який має велику вагу), тяжкий, нелегкий; важкуватий, тяжкуватий, важкенький; заважкий, непосильний, непідсильний, надсильний (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає) 2) (вигляд якого свідчить про велику вагу), тяжкий, масивний … Словник синонімів української мови
легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… … Український тлумачний словник
спадати — а/ю, а/єш, недок., спа/сти, спаду/, спаде/ш, док. 1) Падати, летіти донизу під дією власної ваги. || з чого. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого небудь, не утримуючись на чомусь. || Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
тяжкий — а/, е/. 1) Який має велику вагу, значний вагою; важкий; прот. легкий. || Більший вагою, ніж її звичайно мають подібні предмети. || В якому відчувається велика вага через масивність, значні розміри і т. ін. || Густий, щільний (про тканину, виріб… … Український тлумачний словник
доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і … Український тлумачний словник
МИКРООРГАНИЗМЫ — МИКРООРГАНИЗМЫ. Содержание: Классификация.................107 Таблицы микробов: I. Патогенные бактерии..........115 II. Спирохеты................179 III. Молочнокислые бактерии........183 IV. Главнейшие виды бактерий, вызывающих уксуснокислое… … Большая медицинская энциклопедия